на деревині

1) ікра (тж hard roe)

2) молочко (тж soft roe)

3) (pl без змін) зоол. козуля

4) косошарість (у деревині)

* * *

1) ікра ( hard roe)

2) молоки ( soft roe)

техн. бревно́

вчт; матем.; техн. де́рево ( древесина), древеси́на, лес ( древесина - ещё)

n бот., ліс.

річне кільце (в деревині); річний шар

* * *

1. n

1) вир, вихор; кружляння

2) кучер, локон

3) пасмо волосся, закручене навколо голови

4) сучок

5) стрічка на наголовку капелюха

2. v

1) крутити у вирі

2) кружляти у вирі; мчати вихорем

3) відчувати запаморочення

4) оповивати, обмотувати

* * *

1) вир, крутіння; завихрення, вихор

2) завиток ( волосся), локон; стрічка на тулії капелюха

3) сучок, косошарість ( у деревині)

1) кружляти у вирі, вихорі; крутитися у вирі, вихорі; вертітися, нестися вихором

2) відчувати запаморочення

3) обвивати, обмотувати

1. n

1) часто pl ліс, гай

2) деревина, лісоматеріал, дерево (матеріал)

3) дрова

4) (the wood) збірн., муз. дерев'яні духові інструменти

5) (the wood) бочка, бочонок, барило (для вина)

6) куля (для кегельбану)

7) дерев'яна ключка (для гольфу)

8) амер., розм. прилавок (у барі)

2. adj

1) дерев'яний

2) лісовий, дикий

3) деревний

4) деревообробний; що належить до лісового господарства

5) дров'яний

6) розм. божевільний; скажений (про собаку)

7) шалений, лютий

3. v

1) засаджувати деревами; озеленяти (ділянку); саджати ліс

2) запасатися дровами

3) забезпечувати дровами

4) навантажувати лісом (судно)

* * *

1) pl ліс; гай

2) деревина; дерево ( матеріал); лісоматеріал

3) дрова; деревне паливо

4) = woodland

5) ( the wood) винна бочка; барильце для вина

6) виріб з дерева; шар ( для кегельбан)

7) cл.; cл. прилавок; стійка ( в барі)

8) ( the wood) дерев'яні духові інструменти

••

1) = wooden l

2) призначений для обробки дерева

3) що знаходиться в лісі; лісовий, дикий

4) деревний

5) дров'яний

1) засаджувати деревами, озеленювати ( ділянку); саджати ліс

2) запасатися дровами; постачати дровами

3) навантажувати ( судно) лісом

apx. скажений

a; бот.

1) ікра ( hard roe)

2) молоки ( soft roe)

1) вир, крутіння; завихрення, вихор

2) завиток ( волосся), локон; стрічка на тулії капелюха

3) сучок, косошарість ( у деревині)

1) кружляти у вирі, вихорі; крутитися у вирі, вихорі; вертітися, нестися вихором

2) відчувати запаморочення

3) обвивати, обмотувати

a; бот.

дерево (мн. дерева) (в песнях) древо, (ум. деревце, древко; соб. дерево, дерев'я, ср. р.). [Не рубай дерев! Що тут дерів за цей год порубано! Помости гніздечко у садочку, на високім древку, на яворку (Чуб.). І скрізь у дворі зеленіло дерево (Грінч.). Круг його - зрубане дерев'я і пеньки свіжі (М. Вовч.)]. Одно дерево - деревина, (в песнях) древина. [Увесь садок - три деревині та й тільки]. Кусочек дерева - деревинка. [Бородавки зганяють деревинкою від хреста]. Срубленные для постройки деревья - соб. деревня (ж. р.). [Хтіли хату будувати, зачали вже возити деревню]. Дерево лесное, не плодовое - лісовина; такое же плодовое - дичка. [Ця груша - дичка, груші з неї терпкі й давлючі]. Дерево садовое, плодовое - садовина. Деревцо плодовое, выросшее из зёрнышка - зерниця, сіянка. [Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зерниці в аршин. Ці грушки можна й повирублювати, бо це не щепи, а сіянки]. Молодое дикорастущее деревцо, взятое для окулировки - живець (р. -вця), дичок (р. -чка). Дерево, оставленное при порубке леса - насінник, маяк. Д. отмеченное знаком для обозначения межи - клякове дерево. Д. высокое, стройное - стрімке дерево, гончак. Д. дуплистое - дупляк, дуплій. [Дуб дуплій]. Деревья с искривленными, уродливыми стволами - кривундяччя, корчань, криваки. Дерево в несколько кривых стволов - корчаговина. [Отсю корчаговину теж можна зрубати, а отсього дубка - покинути: він один і рівнесенько росте]. Деревья корявые, преимущественно дубы - кордубаччя. Д-во с раздвоенным стволом - розкаряка (сущ.), розкарякувате (прил.). Д. сросшееся - зростень. Д. засохшее на корню - сухостій (р. -стою), суш (р. -ші), сушник. [Це дрова погані, з сухостою, вони мало гріють. Це не садок, а сама суш]. Сучковатые, изогнутые куски д-ва, употребл. для постройки лодочных рёбер - колюби. Искривленное дерево, выкопанное с корнем, идущее на полоз в санях - копаниця (гал.). Кривой кусок дерева, идущий на полозья - скорсина, кривуля. Отрубок дерева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клёпки - гентина (Шух.). Д. для курительной трубки - лупеха, злупок (Вас.). Д. сломанное, вывернутое ветром - вітролом, виворотень (р. -тня). Д. с трещинами в коре, проникающими до древесины - вітрувате. Сгнившее д. - струпішіле, порохно. Нанесенное полой водой д. - бережняк, правиння. Роща или купа деревьев одной породы (и сорт дерева для поделок) обозначается окончанием -ина: берестовое д. - берестина. [Пішли в берестину збирати хмиз. Обух зроблено з берестини]; березовое д. - березина; д. боярышниковое - глодина; д. буковое - буковина, бучина; д. вербовое - вербина; д. вишнёвое - вишнина; д. вязовое - ільмина, вильмина; д. грабовое - грабина; д. грушевое - грушина; д. дубовое - дубина; д. калиновое - калинина; д. кедровое - кедрина; д. кленовое - кленина; д. липовое - липина; д. ольховое - вільшина; д. ореховое - (г)орішина; д. осиновое - осичина; д. сосновое - соснина; д. терновое - тернина; д. тиссовое - тисина; д. тутовое - морвина; д. черёмуховое - черемшина; д. черешневое - черешина, черешнина; д. яблоневое - яблунина; д. яворовое - яворина; д. ясеневое - ясенина; д. эбеновое - гебе[а]н.

* * *

1) де́рево; ( одно) дереви́на

2) (древесина) де́рево, деревина́

1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник

I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;

2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.

* * *

настилывать, настлать настилати, наслати, настеляти и настелювати, настелити, (о мног.) понастилати, понастелювати що и чого; (намащивать) намощувати, намостити що и чого, мостити, змостити, помостити що, (только камнем) брукувати що, набруковувати, набрукувати що и чого, (вульг.) буркувати, набурковувати, набуркувати, (о мног.) понамощувати, понабруковувати, (вульг.) понабурковувати. [Коровам у хліві соломи настелено товсто (Харківщ.). Настелиш соломи в холодній, щоб було їм м'якенько (Коцюб.). Намостив колючок під яблунею (Рудч.). Мостили мости через річеньки (Пісня). Високу кровать змостила (Чуб. V). Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх (Рудч.)]. -ть пол, потолок - мостити, намощувати, намостити поміст (підлогу), настилати, наслати поміст (підлогу), стелю. -ть мостовую (камнем) - брукувати, вибруковувати, вибрукувати що (напр. вулицю). Настланный - насланий, настелений, понастиланий, понастелюваний; намощений, змощений, помощений, понамощуваний; набрукований, понабруковуваний, (вульг.) набуркований, понабурковуваний. [Поміст, шклом настелений (Рудч.). Дорога, з дощок намощена, що по їй вагончики бігають (Грінч.)]. -ться -

1) настилатися, наслатися, понастилатися; бути настиланим, насланим, понастиланим и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) настелитися, (намоститься) намоститися, (о мног.) понастелюватися, понамощуватися.

* * *

несов.; сов. - настлать

прил. приплесканий, приплескуватий, (плоский) пли[е]скатий, пли[е]скуватий, пли[е]сковатий. [Дивлюсь, аж на деревині усякого розбору сливи - і круглі, і плискаті, і довгенькі (Золотон.). Ніс широкий і приплесканий (Барв. О.)]. С -тым носом - пле[и]сконосий.

* * *

1) прич. приплю́щений, приплю́снутий

2) в знач. прил. приплю́снутий, приплю́щений; ( плоский) плеска́тий, плиска́тий; ( плосковатый) плескува́тий, плеско́ватий, плискува́тий, плиско́ватий, пласкува́тий

1) ву́зол; бант

2) сою́з, у́зи

3) на́ріст, сучо́к, ву́зол ( на деревині)

4) гру́па, ку́пка ( людей)

5) тех. свищ (у металі і т.п.)

6) мор. ву́зол (одиниця швидкості = 1,87 км на годину)

••

1) зав'я́зувати ву́зол (вузло́м); зв'я́зувати

2) сплу́тувати(ся), заплу́тувати(ся)

3) роби́ти торочки́

4) хму́рити, су́пити ( брови)

домовина, труна, саркофаг; таштан табут йаптырсын нехай замовлять саркофаг із каменю ВН; ӱч ағачтан табутуму чаттылар мою труну збили з трьох деревин ВН.